Приветствую Вас, Гость
Главная » 2012 » Февраль » 4 » Недобєга О.О.Принципи оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств
11:49
Недобєга О.О.Принципи оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств

http://www.nbuv.gov.ua/ujrn/Soc_Gum/Cher/2011_3/Nedobega.pdf

Недобєга О.О.

Принципи оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими  чи практичними завданнями. Процеси глобалізації останнім часом набирають високі темпи й мають широкомасштабний характер. Для України наразі важливо не залишитися на узбіччі світового розвитку, стати рівноправним партнером світового співтовариства, а не сировинним придатком високорозвинених  країн.  Але  реалії  економічного  й  соціального розвитку регіонів свідчать про недостатній ступінь стабільності національної економіки і її схильності до розбалансування. У цих умовах зростає роль і обумовлюється необхідність розгляду питання оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств, оскільки саме вони, головним чином, забезпечують підвищення добробуту населення, виконання державою своїх обов’язків та функцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як вже зазначалося в попередніх роботах автора [1, с. 68; 2, с. 156], соціально-економічний розвиток підприємства можна представити як сукупність кількісних і якісних змін, які забезпечують перехід підприємства на більш високий соціально-економічний рівень. Термін «оцінювання» [3, с. 242] є дуже гнучким і може позначати здійснення багатьох видів оцінок. Проте всі варіанти його використання об’єднує одне – всі вони означають оцінку сутності. Хтось досліджує і «зважує» якесь явище (особу, річ, ідею) і порівнює його з певною явною чи неявною мірою. Міри (критерії) також можуть бути різними. Одні критерії можуть бути естетичними: наскільки гарним чи приємним є суб'єкт оцінювання? Інші – пов'язані з результативністю: чи робиться справа так, як повинна робитися? Інші – з ефективністю: чи забезпечуються вигоди, сумірні з витратами? Чимало мір пов'язані з поняттями справедливості й рівності, прийнятності з точки зору стандартів громади, відповідності поняттям соціальної гармонії тощо.

Оцінюванням називається [3, с. 25] процес систематичної оцінки операцій та/або результатів вжитих дій у порівнянні з комплексом явних та неявних стандартів, з метою вдосконалення існуючих положень.

А.Н. Азриліян [4, с. 576] визначає оцінювання як встановлення якості чогось, ступеня, рівня чого-небудь, а оцінку – як думку про цінність, рівень та значення будь-чого. Можна погодитись, що оцінювання [5, с. 244] як процес дослідження застосовується, якщо запропоновані заходи є комплексними, складними для спостереження, складаються з елементів, що взаємодіють один з одним у різний спосіб, коли рішення, яке має бути ухвалене, є дуже важливим або дорогим, коли необхідно мати вагомі докази успіху чи невдачі програми.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. На сьогодні не існує єдино|факторів|го підходу щодо оцінювання рівня соціально-економічного розвитку підприємств машинобудування. На нашу думку, результати оцінювання повинні показати, на якому рівні здійснення соціальних і господарських заходів знаходиться підприємство, щоб досягти соціально-економічних цілей свого розвитку, оскільки управляти можна тим, що можна виміряти.

Тому метою статті є визначення принципів оцінювання соціально-економічного розвитку підприємства, які б забезпечили отримання достовірної та своєчасної інформації про рівень соціально-економічного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Сьогодні кожне підприємство самостійно обирає спосіб вимірювання його соціально-економічного розвитку. Однак дуже часто обрані показники можуть бути незіставними з показниками інших підприємств. Через це стає неможливим коректно виміряти й оцінити діяльність підприємств, зробити порівняльний аналіз та визначити обсяг інформації, що реально потрібен підприємствам для оцінювання їхнього  соціально-економічного розвитку. У нашому випадку оцінювання є засобом підвищення рівня соціально-економічного розвитку підприємств і представляє собою процес оцінки соціально-економічного розвитку підприємств на принципах науковості, системності, цілеспрямованості, інтегрованості, достовірності. Воно дає змогу отримати інформацію про всю різноманітність господарських, економічних і соціальних процесів у межах підприємства та зробити висновки про ефективність його розвитку. Схематично процес оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств наведено на рис. 1.

Розглянемо принципи, на яких повинно базуватись оцінювання соціально-економічного розвитку. Принцип науковості означає, що оцінювання носить наукових характер, тобто ґрунтується на положеннях діалектичної теорії пізнання, ураховує вимоги економічних законів розвитку, використовує сучасні методи досліджень тощо.

Системність пов’язана з тим, що кожний об’єкт розглядається як складна динамічна система, яка складається з ряду елементів, певним чином пов’язаних між собою і зовнішнім середовищем [6, с. 8]. Вивчення кожного об’єкта має здійснюватися з урахуванням всіх внутрішніх і зовнішніх зв’язків, взаємозалежності і взаємопідпорядкованості його окремих елементів.

Принцип цілеспрямованості говорить про те, що оцінювання соціально-економічного розвитку має переслідувати конкретні цілі. Цілі у науковій літературі та на практиці мають різне трактування, і саме це визначає необхідність більш детального дослідження цього терміну.

Формування цілей розглядається [7, с. 41] як встановлення параметрів очікуваного найприйнятнішого стану на фіксований момент часу (за певний проміжок часу) у процесі його розвитку з урахуванням динаміки зовнішнього середовища та виробничого потенціалу підприємства.

Цілі розвитку підприємства [8, с. 55] позначають собою напрямок, у якому має здійснюватися діяльність первинної господарської ланки.

Рис. 1. Алгоритм управління та оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств

Це – якісна характеристика цілей. З іншого боку, ціль повинна визначати бажаний стан системи, який необхідно досягти через певний проміжок часу, необхідний для одержання певної кількісної оцінки.

Цілі необхідні для успішного функціонування, виживання і соціально-економічного розвитку підприємств. Однак, неправильне їхнє визначення може стати причиною негативних наслідків для підприємств. Наука про теорії стратегії виділяє декілька загальних ключових вимог, яким мають задовольняти правильно сформульовані цілі [8, с. 59 – 62]: цілі мають бути вимірними,  конкретними, орієнтованими в часі, досяжними, гнучкими, прийнятними; множинні цілі підприємства мають бути порівняними й взаємно підтримуючими, стимулюючими, ієрархічними, позитивними, економічними; формулювання мети повинно мати систематичний характер.

Цілі соціально-економічного розвитку відображають прагнення підприємства працювати у певному напрямку (напрямках), наприклад, цілі можуть бути направлені на підвищення рентабельності виробництва, задоволення потреб клієнтів, інноваційний розвиток, впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності і т.п. Кожна з цих цілей відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку підприємства. Однак не можна концентруватись на одній цілі, бо це може призвести до збитків за іншими напрямками.

Цілі оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств можуть мати необмежене значення (збільшення рівня соціально-економічного розвитку), обмежене значення (досягнення конкретного рівня результативності) та інтервальне (наприклад, фінансова незалежність підприємства має знаходитися на рівні 0,3 – 0,5).

Інтегрованість [9, с.  21-22] – це діалектична єдність різних за своєю сутністю видів інформації, що переслідують мету розчинення старого змісту інформації і на якісно новій основі створення нової інформації, яка задовольняє потреби управління. Цей принцип реалізується за допомогою розробки комплексного показника соціально-економічного розвитку підприємств на основі одиничних показників.

Достовірність говорить про те, що оцінювання має ґрунтуватися на достовірній, надійній інформації і на точних розрахунках. Принцип комплексності вимагає дослідження всіх сторін і ланок соціально-економічного розвитку та їхніх зв’язків і залежностей.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. На основі проведеного дослідження сформульовано принципи та розроблено алгоритм оцінювання соціально-економічного розвитку підприємств, що дасть змогу отримати інформацію про всю різноманітність господарських, економічних і соціальних процесів у межах підприємства та зробити висновки про ефективність його розвитку. Подальші дослідження будуть спрямовані на побудову прогнозних сценаріїв соціально-економічного розвитку підприємства на основі вже  отриманих результатів.

 

Література

  1. Калинеску Т. В., Гречишкина Е. А.[1] Проблемы социально-экономического развития предприятий в условиях экономического кризиса / Т. В. Калинеску, Е. А. Гречишкина // Научный информационный журнал «Бизнес Информ». –– 2009. –– №4 (1). –– С. 66––69
  2. Гречишкіна О.О. Концептуальні засади управління соціально-економічним розвитком підприємства / О.О. Гречишкіна // Економічний простір: Збірник наукових праць. –– №28/2. –– Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. –– С. 154––158
  3. Вайс Керол Г. Оцінювання: методи оцінювання програм та політики: Пер. з англ. Р. Ткачука, М. Корчинської. –– В.: Вид-во Соломії Павличко «ОСНОВИ», 2000. –– 671 с.
  4. Экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. –– М.: Институт новой экономики, 2007. –– 1152 с.
  5. Податкове регулювання в умовах депресивних регіонів: монографія / [Колектив авторів], [За наук. ред. Т.В. Калінеску]. –– Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. –– 312 с.
  6. Савицкая, Г.В. Экономический анализ: учеб. / Г.В. Савицкая. –– 13-е изд., испр. –– М.: Новое знание, 2007. –– 679 с. –– (Экономическое образование).
  7. Тимощук М.Р., Кузьмін О.Є., Фещур Р.В., Шуляр Р.В., Подольчак Н.Ю., Олексіїв І.Б. Планування соціально-економічного розвитку підприємств: Монографія. –– К.: УБС НБУ, 2007. –– 449 с.
  8. Стратегія підприємства: Підручник / Ю.Б. Іванов, О.М. Тищенко, Т.М. Чечетова-Терашвілі, О.В. Ревенко. –– Х.: ВД «ІНЖЕК», 2009. –– 560 с.
  9. Палий В.Ф., Соколов Я.В. АСУ и проблемы теории бухгалтерского учет. – М.: Финансы и статистика, 1981. –– 224 с.
 

[1] До травня 2009 року Недобєга О.О. публікувалася під прізвищем Гречишкіна О.О.

o-list�;!oe� �D� style='font:7.0pt "Times New Roman"'>     Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. – 2-е изд. доп. и перераб. – М.: Институт новой экономики, 1997. – 864 с.

 

  1.  Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2002. – 895 с.
  2.  Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства: Монографія / За заг. ред. д-ра екон. наук, професора Іванова Ю.Б., д-ра екон. наук, професора Тищенка О.М. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. – 384 с.
  3.  Переяслова И.Г. Методологические аспекты построения организационно-экономического мониторинга развития производственных систем // Вестник ЮРГТУ (НПИ). – 2008. – №1. – С. 28 – 33
  4.  Основи оподаткування: Навчальний посібник / Т.В. Калінеску, О.М. Антіпов, Г.М. Бурлуцька, Т.М. Чернякова, М.М. Соловей, М.Б. Харківський; Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. Т.В. Калінеску. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. – 416 с.
  5.  Пересада А.А. Інвестування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2004. – 250 с.
  6.  Калінеску Т.В. Стратегічний потенціал підприємства: формування та розвиток: Монографія / Т.В. Калінеску, Ю.А. Романовська, О.Д. Кирилов. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2007. – 272 с.
  7.  Хореев А. И. Мониторинговый анализ как информационная основа социально-экономического  управления  предприятием  (на  примере  Воронежской  области)  /  А.  И. Хореев, В. П. Воронин и др. // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – №3. – С. 39 – 47
 

[1] До травня 2009 року Недобєга О.О. публікувалася під прізвищем Гречишкіна О.О.

Категория: Розвиток підприємства | Просмотров: 768 | Добавил: Aspelena | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]